Верстати-«шкідники» або Як не витратити гроші даремно?

Цікаве питання — а коли були розроблені верстати, які найчастіше використовуються сьогодні, і для яких моторів їх розробляли? Відповідь очевидна — ця техніка в кращому разі зразка 60-70-х років минулого століття, коли жодних мультиклапанних двигунів не було й близько. Наприклад, до 1970 року (а це не одна і навіть не дві епохи у двигунобудуванні) взагалі не було радянських моторів, де була б потрібна операція розточування та хонінгування блоку циліндрів. Тому й верстати для цих операцій були не дуже цікавими в ті далекі часи для великої та повністю державної верстатобудівної промисловості. Звідси й питання — а чи підходять сьогодні ці старі верстати для справжньої роботи?

Насправді з розточувальними та хонінгувальними верстатами поки що лише пів біди. Вертикально-розточувальні верстати широко застосовувалися в різних галузях промисловості, тому це хоч і старе обладнання, але в цілком пристойному стані. Зі старими хонінгувальними верстатами теж можна впоратися, особливо, якщо оснастити їх імпортним інструментом. Так, такий верстат вимагає ремонту, подекуди доробки, включаючи виготовлення спеціальних пристроїв, щоб перетворити, нарешті, верстат для полірування циліндрів на хонінгувальний, і робить неспішно, але для фахівця це не перешкода.

Треба сказати, що деяким цехам свого часу вдалося замінити застаріле хонінгувальне обладнання імпортним. І начебто навіть вийти на якийсь новий, вищий технологічний рівень. Але наступна практика моторного ремонту показала, що було досягнуто абсолютно зворотного результату. Деякі, придбавши високопродуктивне імпортне обладнання, за порадою його продавців почали «і у хвіст і в гриву» хонінгувати та «полірувати» поспіль усі блоки циліндрів без попереднього розточування. Що перетворило один із найкращих імпортних верстатів на своєрідний верстат із друкування грошей. А точніше, щодо збирання їх із ремонтників та їхніх клієнтів. Якість при цьому від'їхала на другий і навіть третій план. А поява останнього покоління двигунів взагалі поставила цю "недотехнологію" прямого хонінгування практично поза моторним "законом". В результаті удар прийшовся не тільки за іміджем цих цехів, але й за іміджем компанії-виробника цього обладнання, продавці якого рекомендували цю технологію до застосування.

Відверто погано справи й зі шліфувальними верстатами. Нерідко використовується обладнання минулих років, яке давно не задовольняє тої точності, яка потрібна для сучасних двигунів з тонкими колінчастими валами. До того ж ці верстати давно не випускаються (хоча й ремонтуються) і вже відживають своє століття. Точніше, доживають останні роки. Нехай і повільно. Зараз стало все важче і важче знайти такий верстат навіть не в хорошому, а хоча б у пристойному, придатному для відновлення стані. Тому для передових ремонтних підприємств уже майже не залишилося жодної альтернативи, як розраховувати на імпорт.

І, нарешті, дуже сумна ситуація складається з обладнанням для ремонту головок блоку. На жаль, необхідно визнати, що на відміну від колінвалів та блоків циліндрів, ніякого старого радянського обладнання, здатного хоча б іноді, в деяких випадках і для окремих операцій, застосовуватися для ремонту сучасних головок блоку не просто немає, а ніколи не випускалося. А все, що було, годилося в кращому разі для старих вантажних моторів та й то з великими застереженнями. Це однаково стосується всього старого обладнання даного типу — як для ремонту сідел, так і клапанів.

Прогалина в цій темі свого часу була заповнена дешевим ручним інструментом — "крутилками" всіх мастей, від ручних "зубастих" фрез до різцевих головок. Поки не було мультиклапанних конструкцій двигунів, цей інструмент погано чи добре справлявся. І навіть широко поширився. Але з масовим припливом на ринок багатоклапанної техніки ситуація знову різко, немов маятник, хитнулася в гірший бік. Якісний ремонт багатоклапанної головки блоку за допомогою ручного інструменту виявився неможливим — тонкий напрямний стрижень не здатний утримати фрезу у правильному положенні, оскільки згинається при найменшому зусиллі від руки оператора.

Усвідомивши ситуацію з якістю ремонту ГБЦ наперед, деякі цехи моторного ремонту, не довго думаючи, придбали американське обладнання для обробки сідел. Як їм тоді казали продавці, найкраще. Але... поквапилися, не врахували, що гарні заморські верстати розробки 30-40-річної давності пристосовані насамперед для ремонту класичних американських "тихоходів" з товстими стрижнями клапанів. А спроби застосування цього обладнання для ремонту сучасних двигунів показали, що морально застарілі зразки, не маючи необхідної жорсткості, не здатні дати необхідної якості обробки.

Така сама ситуація вийшла у деяких і з придбаними в минулі роки імпортними хонінгувальними верстатами для ремонту підшипників і шатунів. Верстати хороші, а ось технології їх використання, знову-таки рекомендовані продавцями цього обладнання, виявилися нікчемними для сучасних двигунів. І зрозуміло, чому — пряме, без попереднього розточування, хонінгування отворів годиться лише як фінішна операція. І без попереднього розточування, у разі серйозних пошкоджень ні до чого, крім перекосу оброблюваних поверхонь і дострокового виходу двигуна з ладу, не призводить. Водночас сучасні спеціалізовані верстати, призначені для ремонту цих поверхонь, легко дають необхідну для сучасних моторів точність і без будь-якого хонінгування. Але ж це треба було знати. А хіба хтось попередив?

Виходить, нормальних верстатів для ремонту катастрофічно мало, а ті, що є, не здатні забезпечити належну якість ремонту. І не без смутку доводиться констатувати, що розвиток моторного ремонту без хорошого обладнання не вийде. Хочуть цього чи не хочуть прихильники традицій та застарілих технологій. Щобільше, якщо хтось уже відчув це на власному досвіді, є всі підстави почати потихеньку замислюватися про майбутнє. Ну, а той, хто продовжує вперто помилятися щодо підручних старих або морально застарілих зразків і, особливо, чарівного ручного інструменту, вже має шанси програти в майбутньому далекоглядним конкурентам.

Виходить, що якщо й розглядати перспективи, то це вже має бути свідомо хороше обладнання, чи не так? Щоб не помилитися, як минулого разу. Тому що погане, як бачите, і у самих у надлишку. Ну що ж, сьогодні ми пропонуємо не просто хороше, а найкраще, що є у світі на сьогодні. Перевірені у найбільших та знаменитих цехах світу. Просто якщо витрачати великі гроші, то лише напевно. Інакше - шкода.